Наш ліцей завжди славився туристичними походами. Довгі роки очолювала туристичний гурток С.Я. Серебреннікова. Її справу продовжила Ганна Вадимівна Пінчук. Члени туристичного гуртка довго планували, куди вирушити. Ухвалили: першу подорож здійснити до Алтагиру. Вона відбулася 13 червня 2015 року. Вранці зібралися на території ліцею. Керівником групи була Ганна Вадимівна Пінчук, допомагала їй Лариса Леонідівна Бойко, 11 учні ліцею з групи №16 та №24 із задоволенням виконували їхні розпорядження. Кожен ліцеїст отримав своє завдання ще перед походом: завгосп по харчуванню Манжола Олена та Ценова Дар’я приготували смачні салати і бутерброди, стежили за чистотою, Берлизева Вероніка відповідала за аптечку і готова була надати першу медичну допомогу; фотографом групи був Локтіонов Олександр, який підготував багато вражаючих фотографій; Ткачук Олександр і Костенко Валерій стежили за багаттям, смажили шашлики; Дудка Олександр і Фомін Руслан встановлювали намет. Час проходив весело і непомітно. Вирушивши за дровами для вогнища, хлопці познайомилися з красою Алтагиру. Алтагирське урочище – загальнозоологічний заповідник державного значення. Розташований в Якимівському районі Запорізької області, його площа складає 1100 га. Лісові насадження з їхньою фауною – штучно створені людиною в 1942 році в степу, на березі Молочного лиману, на південь від гирла річки Тащенак. Статус заповідника отриманий в 1974 році. Подорожуючи лісом, хлопці бачили штучно посаджені дерева шовковиці, тополі, берези, сосни, білої акації, ільм, ясена, клену, глоду. Дерева ніжно огортали всіх своєю прохолодою і нагадували про тих людей, які їх посадили, а це духобори і німці – меноніти. Було чутно спів птахів, а їх в урочищі 274 види, з них 44 види занесені до Червоної книги України.
Хлопці не лише були зайняті справою, а й відпочивали, хлюпалися у водах Молочного лиману, який вабив своєю синьою гладдю води, грали у волейбол, бадмінтон. У той час, коли хлопчаки грали в м’яч і змагалися, хто найспритніший і найсміливіший, дівчатка ніжилися і смажилися на сонечку. Я думаю, що похід пройшов не дарма, адже походи потрібні для того, щоб формувати в дітей почуття відповідальності, вміння чітко виконувати свої доручення. У туристичному поході у хлопців розширюється кругозір, вони отримують цінні навички роботи в колективі і ділової взаємодії, безперервно вступаючи в різні взаємини з іншими хлопцями і з педагогами. Метою походу було познайомити дітей із красою рідного краю, згуртувати хлопців. І нам це вдалося!
